Ўкола - лауреат ¬сеукраинского конкурса "100 лучших школ ”краины"

структура школы приоритетные направлени¤ работы инновационна¤ и научно-методическа¤ работа управление учебные планы вакансии презентации опыта сценарии победители конкурсов

” школ≥ впроваджено адаптивне управл≥нн¤ - технолог≥ю взаЇмовпливу, що викликаЇ взаЇмопристосуванн¤ повед≥нки учасник≥в навчально-виховного процесу на д≥алог≥чн≥й основ≥, котра забезпечуЇ подальший њх розвиток шл¤хом сп≥льного виробленн¤ реал≥стичноњ мети з наступним поЇднанн¤м зусиль ≥ самоспр¤муванн¤ д≥й на њњ дос¤гненн¤. ¬ школ≥ склалас¤ система управл≥нн¤ загальною середньою осв≥тою, сп≥взвучна з основами теор≥њ адаптивного управл≥нн¤: загальне управл≥нн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на державно-громадських засадах; завершено перех≥д в≥д дом≥нуючого оперативного до стратег≥чного ц≥льового управл≥нн¤ в≥дпов≥дно до вимог часу, потреб громад¤н ≥ сусп≥льства; функц≥онують органи громадського самовр¤дуванн¤ (загальношк≥льна конференц≥¤, рада школи, п≥клувальна рада) та колег≥альний орган управл≥нн¤ (педагог≥чна рада); д≥ють колективн≥ органи учительського (предметн≥ кафедри), учн≥вського (учн≥вський форум), батьк≥вського (батьк≥вськ≥ збори) самовр¤дуванн¤, повноваженн¤ ¤ких визначаЇтьс¤ —татутом; кер≥вництво ≥ координац≥¤ науково-методичноњ роботою передбачаЇ сум≥сну партнерську д≥¤льн≥сть в командах (динам≥чн≥ робоч≥, творч≥ групи, тимчасов≥ творч≥ колективи). ѓх д≥¤льн≥сть координуЇтьс¤ залежно в≥д потреб колективу ≥ завдань школи; в≥дпрацьована система учн≥вського самовр¤дуванн¤ в рамках шк≥льноњ дит¤чоњ орган≥зац≥њ "—ад" - "—ам јктивно ƒ≥ю". –озвиток людини Ї основним об'Їктом управл≥нн¤ в осв≥т≥.  оли людина, самост≥йно орган≥зуЇ свою д≥¤льн≥сть, а тим б≥льше визначаЇ њњ мету, то вона св≥домо управл¤Ї своњм рухом. « цих позиц≥й в школ≥ усп≥шно зд≥йснюЇтьс¤ принцип управл≥нн¤ через самоуправл≥нн¤. јдм≥н≥страц≥¤ школи додержуЇтьс¤ пол≥тики прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень ≥з залученн¤м до њх формуванн¤ ¤комога б≥льшоњ к≥лькост≥ член≥в педагог≥чного колективу. ÷е потребуЇ використанн¤ технолог≥й, ¤к≥ б припускали партнерськ≥ д≥лов≥ стосунки, а саме - ≥нтерактивних. —ум≥сна робота у процес≥ вивченн¤ виробничоњ або навчальноњ ситуац≥њ та колег≥альна п≥дготовка до прийн¤тт¤ певного р≥шенн¤ п≥двищують мотивац≥ю його виконанн¤. “ак, в основу структури управл≥нн¤ учительським колективом покладено принцип в≥дкритост≥ внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х зв'¤зк≥в. ÷е спри¤Ї виробленню громадськоњ думки, ¤ка Ї регул¤тором д≥¤льност≥ людини, орган≥зац≥њЕ ќрган≥зац≥йно-структурною одиницею, що забезпечуЇ зд≥йсненн¤ науково - методичноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ педагог≥чних прац≥вник≥в, виступаЇ науково-методична рада у склад≥ заступник≥в з Ќ¬–, заступника директора з ¬– ≥ найб≥льш квал≥ф≥кованих учител≥в («аслужен≥ вчител≥ ”крањни, учител≥ - методисти, старш≥ вчител≥). ” кер≥вництв≥ виховною роботою беруть сп≥вучасть куратори модул≥в: школи ≤ ступеню, ≤≤ ступеню, ≤≤≤ ступеню, модулю гуртковоњ роботи, модулю роботи з учн≥вським самовр¤дуванн¤м.  ер≥вники кафедр (предмет≥в науково-природничого циклу, предмет≥в сусп≥льно-гуман≥тарного циклу, предмет≥в розвивального циклу, початкового навчанн¤) зд≥йснюють контроль за дотриманн¤м методики викладанн¤ предмет≥в, регулюють самоосв≥тню д≥¤льн≥сть вчител≥в, контролюють ¤к≥сть навчанн¤ та орган≥зують позакласну роботу учн≥в. —пр¤мовують вузькопредметну методичну роботу кер≥вники предметних секц≥й (украњнськоњ мови та л≥тератури, рос≥йськоњ мови та л≥тератури, англ≥йськоњ мови ≥ ≥нш≥). ѕроблемами орган≥зац≥њ функц≥онуванн¤ проф≥л≥в займаютьс¤ спец≥ально призначен≥ куратори (х≥м≥ко-б≥олог≥чний, ф≥зико-математичний, технолог≥чний напр¤мки). ћетодичне об'Їднанн¤ класних кер≥вник≥в, шк≥льне наукове товариство "ѕрол≥сок" очолюють члени педагог≥чного колективу на громадських засадах. –егул¤ц≥¤ д≥¤льност≥ в≥дбуваЇтьс¤ з ор≥Їнтац≥Їю на нормативно - правов≥, локальн≥ нормативн≥ акти (ѕоложенн¤ про шк≥льн≥ предметн≥ кафедри, ѕоложенн¤ про науково - методичну раду, ѕоложенн¤ про формуванн¤ проф≥льних клас≥в та груп та ≥н) на основ≥ алгоритм≥зац≥њ практичноњ д≥¤льност≥ (јлгоритми перев≥рки шк≥льноњ документац≥њ та ¤кост≥ осв≥ти з базових предмет≥в, ефективност≥ впровадженн¤ курс≥в вар≥ативноњ складовоњ, алгоритми проведенн¤ та анал≥зу соц≥ального опитуванн¤ тощо).  р≥м вищезгаданих орган≥в управл≥нн¤, ¤к форми орган≥зац≥њ науково - методичноњ роботи, формуютьс¤ творч≥ колективи. “ак за р≥чним планом роботи школи на 2006 - 2007 навчальний р≥к, розробкою та в≥дпрацюванн¤м методичноњ проблеми та ≥нновац≥й в орган≥зац≥њ навчально - виховного процесу займаютьс¤ пост≥йнод≥юч≥ творч≥ групи, консультац≥йно - методичний пункт, творч≥ лаборатор≥њ, орган≥зац≥йно-методичний центр, робоч≥ групи, педмайстерн≥, педагог≥чний клуб та мон≥торинговий центр. ƒо њх роботи залучен≥ р≥зн≥ категор≥њ вчител≥в з урахуванн¤м особист≥сних та д≥лових ¤костей. ’арактер д≥¤льност≥ таких груп - практичний, а к≥нцевим результатом Ї методичний продукт, ¤кий в≥дпов≥даЇ нагальним потребам роботи школи на сьогодн≥, анал≥тична ≥нформац≥¤ тощо. “аким чином, в управл≥нн≥ навчально - виховним процесом беруть участь разом з заступниками директора близько 80% педагог≥в. Ќеобх≥дною умовою д≥Їздатност≥ такоњ управл≥нськоњ структури ¤ вважаю орган≥зац≥ю спец≥альноњ п≥дготовки управл≥нц≥в на громадських засадах, створенн¤ п≥д час проведенн¤ орган≥зац≥йно - методичних нарад реальних ситуац≥й, ¤к≥ потребують вир≥шенн¤, визнанн¤ ун≥кальност≥ особистост≥.  онтроль за роботою та наданн¤ практичноњ допомоги зд≥йснюють заступники директора. Ќа нашу думку, ефективн≥сть внутр≥шк≥льного самоуправл≥нн¤ забезпечують три компоненти: мотивац≥¤ д≥¤льност≥, њњ рефлекс≥¤, формуванн¤ корпоративного духу. „≥тко усв≥домивши виховну мету, ми також створили в≥дпов≥дну модель виховноњ системи та визначили механ≥зми, ¤к≥ б привели њњ до ц≥леспр¤мованоњ д≥њ. ≈лементом, ≥нтегруючим виховну систему, Ї сп≥льна д≥¤льн≥сть педагог≥чного, учн≥вського, батьк≥вського колектив≥в школи, спр¤мована на р≥шенн¤ головних задач школи, тобто самовр¤дуванн¤.  афедра вихованн¤ нашоњ школи визначаЇ результативн≥сть впливу виховних заход≥в на розвиток особистост≥, на гармон≥йне поЇднанн¤ внутр≥шнього "я" з потребами м≥кро- та макросоц≥уму, на зм≥ни в р≥вн≥ вихованост≥ учн≥в, њхньоњ св≥домост≥, повед≥нки. ƒл¤ побудови шкали оц≥нки результат≥в такого анал≥зу використовуЇтьс¤ рейтинговий п≥дх≥д. ≈моц≥йне забарвленн¤ цього виду оц≥нювальноњ д≥¤льност≥ забезпечуЇ використанн¤ методики "≤нформац≥йне дзеркало", в основ≥ ¤коњ психолог≥чний ланцюжок "сприйн¤тт¤ - д≥¤". «а допомогою рейтингу зд≥йснюЇтьс¤ управл≥нська експертиза орган≥зац≥њ дит¤чого самовр¤дуванн¤, визначаютьс¤ подальш≥ об'Їкти корекц≥йноњ педагог≥чноњ д≥¤льност≥ та напр¤ми контролю. “аким чином, школа стаЇ соц≥умом, в межах ¤кого формуЇтьс¤ ефективний виховний прост≥р. “аким чином, ≥де¤ структурно - функц≥ональноњ модел≥ внутр≥шк≥льного управл≥нн¤ забезпечуЇ узгодженн¤ ≥ адаптац≥ю ц≥лей управл≥нн¤ осв≥тою на р≥зних р≥вн¤х: заступники директора школи - на тактичному, зав≥дуюч≥ предметними кафедрами - на технолог≥чному, вчител≥ ≥ класн≥ кер≥вники забезпечують р≥вень оперативного управл≥нн¤, а учн≥ беруть участь у цьому процес≥ на р≥вн≥ сп≥вуправл≥нн¤. “е, що вагома частина функц≥й внутр≥шк≥льного управл≥нн¤ покладена на структурн≥ п≥дрозд≥ли громадського, вчительського та учн≥вського самовр¤дуванн¤, поширюЇ можливост≥ директора щодо управл≥нн¤ навчальним закладом на стратег≥чному р≥вн≥. ƒл¤ практичного вт≥ленн¤ ≥дењ у навчально-виховний процес в школ≥ практикуЇтьс¤ проектно-ц≥льовий п≥дх≥д, ¤кий дав житт¤ р¤ду шк≥льних проект≥в ≥ програм. ÷е - ц≥льов≥ програми "ќбдарован≥ д≥ти", "ћон≥торинг" , соц≥ал≥зуючий проект "—јƒ" (—ам јктивно ƒ≥ю), ≥нновац≥йний проект "Ћ≥тн¤ школа", проект науково-досл≥дницькоњ д≥¤льност≥ "ѕрол≥сок", благод≥йний проект "¬≥д серц¤ до серц¤" ≥ ≥нш≥ . “аким чином, управл≥нн¤ набуло рис адаптивного, пров≥дною ознакою ¤кого Ї взаЇмопристосуванн¤ та орган≥чне поЇднанн¤ мети кер≥вника й прагненн¤ учасник≥в навчально-виховного процесу на основ≥ гнучких моделей д≥¤льност≥.

«аседание педконсилиума по формированию профилей «аседание педагогического совета